Любов
Прибульці із світу убогих постолів
Із світу, що кров'ю пропах назавжди,
Де кожен від люті, немов збожеволів,
Прийшли, щоб посіяти зерна вражди.
Прийшли, бо вела їх на Землю ненависть,
Шалене бажання волало: "Убить!"
Вела оцю нечисть скажена кривавість,
Вони захотіли планету згубить!
І їх не лякали десятки убитих,
Ішли, мов справжнісінькі дикі раби,
Лавина голодних, віками забитих,
Топтали ногами стежину ганьби.
Не знали вони, що у світі є зброя,
Яка називається просто - любов!
Любов до життя, до Вітчизни, до Бога
Спроможна звільнити від вражих оков!
Свидетельство о публикации №122060206692