Ти зна ш...

«Я чекаю на тебе, чуєш?!.»
Наталия Сидларь-Дубовая
                ~
Я листи не навчилась писати...
О, як важко на відстані бути!
Так багато потрібно сказати,
так боюсь хоч дещицю забути!
Ти три місяці, милий, воюєш,
рідний край від орди захищаєш.
Я чекаю на тебе, ти чуєш?!.
Усім серцем кохаю, ти знаєш.
Не листи посилаю – молитви,
вдень, вночі, під сирени, у тишу,
щоб вцілів в час смертельної битви.
Ні на день без молитви не лишу!
Й за твоїх побратимів молюся:
бережіть себе, Боженька в поміч!
За усіх хто з навалою б’ються
та боронять країну пліч-опліч...
А іще, так про зустріч я мрію,
щоб зігріти, загоїти душу,
так, як я її гоїти вмію,
і ніколи, клянуся, не змушу
про трикляту війну говорити,
щоб у неї тебе не вертати,
щоби серце тобі не ятрити,
ні про що я не стану питати.
Ти ж повернешся, любий, я знаю.
Адже стільки прожити нам треба!..
Все одно бережися, благаю!
Як чекаю, ти знаєш, на тебе.
.

збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ, 2016-2022 рр.


Рецензии