Блюз Свiтла у вiкнах на час покинутого дома...
клаптями паруса на щоглах...
Я в глибині небес тону…
Не плачте, дівчини, навкола...
Коли ж досягну дна небес,
лазур'ю душу всю просочу -
я розчинюся в лазурі весь
душою в радості урочій…
Я стану Небом над Земним,
безкрайнім, лагідним, як мрії...
І, може, якось серед зим,
злечу сніжинкою в надії,
в коханні лагіднім моїм,
поцілувати любій вії…
… сльозою впавши серед рим…
на музику Albert Collins "Lights Are On, But Nobody's Home":
https://www.youtube.com/watch?v=wJ8nBqCLpNk
Свидетельство о публикации №122060104132