Блюз Свiтла у вiкнах на час покинутого дома...

Тріпочуть листя на вітру,
клаптями паруса на щоглах...

Я в глибині небес тону…
Не плачте, дівчини, навкола...

Коли ж  досягну  дна небес,
лазур'ю душу всю просочу -
я розчинюся в лазурі весь
душою в радості урочій…

Я стану Небом над Земним,
безкрайнім, лагідним, як мрії...
І, може, якось серед зим,
злечу сніжинкою в надії,
в коханні лагіднім моїм,
поцілувати любій вії…

… сльозою впавши серед рим…


на музику  Albert Collins "Lights Are On, But Nobody's Home":
https://www.youtube.com/watch?v=wJ8nBqCLpNk


Рецензии