Додому лечу
Я живу дні і ночі
І шукаю в новинах утіх.
Тільки подихи смерті
І заплакані очі
Підсікають, збиваючи з ніг.
Я втрачаю надію,
Потім знов сподіваюсь,
Знов на небо тривожно дивлюсь.
Я щодня животію,
Від думок відбиваюсь
І Всевишньому Богу молюсь.
Літнє сонечко гріє
На просторах гостинних,
Тут не чути людського плачу…
Та в далекому краї
Я у мріях нестримних
Через гори додому лечу.
Свидетельство о публикации №122060103502