Хлібні крихти горобці склювали.
Як додому знайдемо дорогу?
Та чи є той дім? Мов діти малі,
Гензель, Гретхен, ми дійшли до рогу,
за яким уже інакше дещо
починається, до нього ближче,
аніж повертатися - й навіщо?
В хащах вітер завиває, свище.
Щось чатує, навісне й погане.
А попереду раптово зблисне
вогник, і раптово під ногами
битий шлях відчується. Навмисне -
ненавмисне все так відбулося,
чи хотіли ми чи не хотіли,
загубилось щось, а щось знайшлося.
Боже, дай же мудрості і сили!
31.05.2022,
Меліскерке.
Хлiбнi крихти горобцi склювали
© Copyright: Валерий Коростов, 2022
Свидетельство о публикации №122060102033
Свидетельство о публикации №122060102033
Рецензии