Раніше я старалася усім і все прощати.
Собі я говорила:"Треба так".
А зараз моя думка вже змінилась-
За все потрібно серцем відстояти,
Щоб пам'ятали-що інакше вже ніяк.
Коли відстоюю своє життя і мрії-
В собі я відчуваю сили йти!
І двері відчиняються навколо.
І небо дужче для мене синіє
І я на гору з посмішкою піду.
Не треба заплющувати свої очі
На те,що в серці може розквітати,
На те,що треба в серці зберігати,
На те,що в мені батьками вкладено.
***
© Copyright: Елена Лаврущенко, 2022
Свидетельство о публикации №122053006886
Свидетельство о публикации №122053006886
Рецензии