Вірвалась вибухом у вікна
Неждана, варварська війна,
Можливо, це для неї звично,
Та розум люті не сприймав.
Вона прийшла о п'ятій ранку,
Коли ще всіх покоїв сон,
Влетіла гнівно у фіранку
І душу всю взяла в полон.
Здавалось, все це ненавмисне,
Що просто хтось пожартував,
Що зараз сонце в небі зблисне,
І зникне полум'я заграв.
Та вже і літо на порозі,
А гуркіт танків не стиха,
І, як раніше, у тривозі
Душа, і біль не відпуска…
Душа у тривозi
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122053001980
Свидетельство о публикации №122053001980
Рецензии