Коли...

Оксана Днистран
Коли попало місто у кільце,
З усіх сторін їжачилися танки,
Коли війна з оскаленим лицем
У дім нахабно вдерлась на світанку,

Коли безлюддям вимерли двори,
Зловісно вили звідусіль сирени,
Найменший нерв хоч просвіту молив,
Щоб обійшли снарядиська шалені,

А кожна мить блаженних безгомінь*
Була солодша за усе на світі,
Ми з небезпекою лишилися одні,
Чомусь так палко захотілось жити.

*Безгоміння - відсутність гомону, звуків, голосів; тиша


© Copyright: Оксана Днистран, 2022
Свидетельство о публикации №122052901365
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Оксана Днистран
Рецензии
Написать рецензию
Торкнуло.
Цей вірш бентежить, біллю віддається,
несе в собі спорідність відчуттів,
коли промовисто з тривогою несеться
відлуння найстрашніших днів.

Приоре Амикус   29.05.2022 11:55   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Мир Украине,Свободу России! С уважением Валентин.

Двинянников Валентин   19.03.2023 15:55   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Оксана Днистран