Де чорні небо, очі і вода,
серед порогів веремії правлять,
навзаводи течуть часи і пам'ять
небезпремінно їх наздогана,
там дух Сірка не осторонь, узбіч,
а з кожним вдихом в груди надихає
на вольницю від краю і до краю,
і в тулумбаси б'є на Чортомлицьку Січ.
Нема у світі краще ремесла,
вам скаже люд, тендітний і кряжистий; -
полоти в хлібі тирсу волосисту,;
аби ковила геть не проросла.
про Чортомлицьку Сiч i тирсу волосисту
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122052803053
Свидетельство о публикации №122052803053
Рецензии
