Привітно сонце світить у вікно,
Птахи в кущах щебечуть безтурботно.
А вітер в душу віє полином,
Здається, ніби журиться скорботно.
І раптом захотілося в садок,
Додому, до своїх дерев і квітів,
Дивитись на зелений моріжок,
Забувши брязкіт зброї несусвітний.
І пити чай із м'ятою під спів
Синичок жвавих, горобців веселих,
Вдихати запах меду і дощів,
Домашнього вина налити келих.
Зустріти подруг милих і рідню
І говорити про життя відкрито,
Радіти кожному безтрепетному дню,
Не думати про долю сумовито…
Захотiлося додому
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122052706658
Свидетельство о публикации №122052706658
Рецензии
этот Ваш стих я тоже перевёл на русский: http://www.stihi.ru/2022/06/02/3384
Серж Конфон 2 02.06.2022 12:42 • Заявить о нарушении
Серж Конфон 2 02.06.2022 12:42 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.