как всегда!

растянул
во всей
печали,
свою
гармошь!

брыньки,
бронзой
тонкой
зазвучали!

грустью
Русь -
взялась!

пора
настала,
рвать
пучками,
лук
зелёный!

ту дыж,
всегда -
куда!


Рецензии