Дивлюсь на стелу й серце завмира,
Міста-герої, серед них - Охтирка!
Душа нашіптує: "Додому вже пора!
Уже й віршів твоїх готова збірка!"
Так хочеться додому вже скоріш,
Там стільки справ, що, мабуть, не злічити,
Хоч там мені й не буде спокійніш,
Та цю жагу так важко загасити.
Удома літо, мабуть, жде мене,
І квіти зажурились в самотині.
Я ж думала, час швидко промайне,
Не буду довго у чужій країні.
Сумую, бачу річку уві снах,
Берізки біля дому, гай зелений,
Лечу в думках додому, наче птах,
І передсмак вчуваю незбагненний…
Сумую
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122052206162
Свидетельство о публикации №122052206162
Рецензии