Васыль Симоненко. Нет, не умерла Украина

Я вас встречал в суровые те годы,
когда огня метались языки,
до самого вздымаясь небосвода,
и самолеты рвали воздух на куски.

Тогда вас люди называла псами -
вы немцам сапоги лизали всласть.
Ревели "хайль!" осипшими басами
и "ще не вмерла" во всю пасть.

Где шли вы -там пожары и руины,
и там для трупов не хватило ям,
 На пепелищах "ненька Украина"
плевала кровью в морды вам.

Вы б пропили ее,умом  убоги,
и всех нас на чужбину увели,
когда бы Украине на подмогу
с востока не вернулись "москали".

Но  снова ваши застучали кости,
опять торгует смертью ваш вертеп,
вы палачей вновь пригласили в гости
на сало и на украинский хлеб.

Вы будете скитаться на чужбине,
покуда Сатана не приберет.
И знайте - ще не вмерла Украина,
и не умрет.

(1959)
 
с украинского перевел А. Пустогаров

* ще не вмерла - щэ нэ вмэрла



Ні, не вмерла Україна!


Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.


Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.


Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.


Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".


Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.


Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!


Рецензии