Швидко потяг пройшов. 39 вагонів.
Так спокійно чомусь стало вмить на душі.
Я давно звик до потягів, що на перронах.
39. Вугілля. Сідай і пиши.
Чорні камені вибили чорнії люди
із твердої чорноти твердої землі.
Я цим людям за світло вік дякувать буду.
Чорні люди у душах – святі і не злі.
39 ще стукали довго, далеко.
39 з вугіллям я нарахував.
За останнім вагоном залишилась легкість.
39 вагонів. Я так і назвав.
39 вагонiв
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122051907539
Свидетельство о публикации №122051907539
Рецензии