Песня... дучы, н кол не разв твайся... Уходя, нико

004
***************************************
Ідучы, ніколі не развітвайся... (Песня)
***************************************

Сыходзячы, ніколі не развітвайся,
Я махну рукой і скажу "Да спаткання!".
Абдыму я сваю тую адзіную
І пойдзем мы ўдваіх па Зямлі шпацыраваць і блукаць,
І пойдзем па Зямлі шпацыраваць і блукаць…

Сярод гэтых зялёных траў і выдатных кветак,
Сярод гэтых лугоў, палян і палёў,
Па сцяжынкам лясным, берагах звілістых рэк
Па Зямлі, па Зямлі, што ўзгадавала нас,
Што выгадавала нас...

Прыпадзем мы на Зямлю, акунемся ў траву аксаміцістую
І абдымемся з пацалункам – гарачым, пяшчотным.
У шаўкавістай траве галышом – галышом натхнімся
На вячэрнім зарыве і пад песню салаўя,
На вячэрнім зарыве і пад свіст салаўя...

Сыходзячы, ніколі не развітвайся,
Абдыму я сваю тую адзіную
І пойдзем па Зямлі мы шпацыраваць і блукаць,
Але ўжо не ўдваіх, а ўтрох ці ўчатырох, упяцёх,
Але ўжо ўтрох, учатырох ці ўпяцёх...

Пачатак: 09 сакавіка. 2000 года.
Час: 11 гадзін. 17 хвілін.


004
***************************************
Уходя, никогда не прощайся… (Песня)
***************************************

Уходя, никогда не прощайся,
Я махну рукой и скажу «До свиданья!».
Обниму я свою ту единственную
И пойдем мы вдвоем по Земле гулять и бродить,
И пойдем по Земле гулять и бродить…

Среди этих зеленых трав и прекрасных цветов,
Среди этих лугов, полян и полей,
По тропинкам лесным, берегам извилистых рек –
По Земле, по Земле, что взрастила нас,
Что взрастила нас…

Припадем мы на Землю,  окунемся в траву бархатистую
И обнимемся с поцелуем – страстным, нежным.
В шелковистой траве нагишом – нагишом вдохновимся
На вечерней заре и под песнь соловья,
На вечерней заре и под свист соловья…

Уходя, никогда не прощайся,
Обниму я свою ту единственную
И пойдем по Земле мы гулять и бродить,
Но уже не вдвоем, а втроем иль вчетвером, впятером,
Но уже втроем, вчетвером иль впятером…

Начало: 09 марта. 2000 года.
Время: 11 часов. 17 минут


Рецензии