І вдень, і вночі всі думки про війну,
Одне лиш хвилює бажання:
Скоріш повернутись у мирну весну,
Забути назавжди страждання.
Додому, додому, додому скоріш,
Прибрати осколки свавілля,
Щоб стала країна моя ще миліш,
Здолавши катів божевілля.
Туди, де, віддавши без жалю життя
За щастя і мир в цілім світі,
Найкращі із кращих пішли в небуття,
Щоб ми могли сонцю радіти...
Долаючи гори, ліси і поля,
Думки поспішають додому,
Де вибиті вікна, в руїнах земля,
Немов від жахів бурелому.
Вчуваються звуки вагонних колес,
Мигтять уві снах ешелони,
Ввижається ласка і ніжність небес,
Привітні церковні амвони…
Додому
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122051906066
Свидетельство о публикации №122051906066
Рецензии