І знов безсонна ніч, тремтить земля
Накрили місто без жалів ракети.
Жорстокий ворог знищує життя,
Горять будинки, наче очерети.
Палає місто… Знову ллється кров…
Та нелюдам нема до того діла.
Чи Бог не чує наших молитов,
Чи вичерпались, може, змога й сила?
Душа болить і плаче від страждань,
Згасають в серці промені надії,
Не чути нот вчорашніх сподівань…
Та співчуттів не мають лиходії.
Гримить у небі грім… Пітьма від хмар…
Здається, небо вгледіло почвару.
О, всемогутній Боже, душ Владар,
Пошли скоріше ворогу покару!..
Згасають променi надii
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122051705770
Свидетельство о публикации №122051705770
Рецензии