Час такий, що потребує віршів
Про війну, чужинців, боротьбу...
А в душі слова далеко інші -
Про любов безмежну і судьбу.
Бо лише ім'я твоє - як пристань
В цьому морі відчаю і сліз -
Пожиттєва чоловіча пристрасть,
Ніжний омолоджуючий бриз.
Знов летить все в хаос нетерпіння,
В хаос помсти і нещадних дій,
Кожному Господь дає прозріння,
Але поки всюди суховій -
Я притиснусь до твого обличчя,
Надишуся силою життя -
І покину жах середньовіччя,
Повернусь до світосприйняття.
Я притиснусь до твого обличчя
© Copyright: Михаил Гумиров, 2022
Свидетельство о публикации №122051507486
Свидетельство о публикации №122051507486
Рецензии
