Від села та до села
у житі стежка пролягла,
де всі гуртом ходили в школу
по тій стежинці через поле.
У тому житі кожне літо
росли чудові ніжні квіти,
волошки сині й васильки
та шкода, що пройшли роки.
Там, де ступали босі ноги
по колючках, де край дороги
там в полі сірі кавуни
яких чекали ще з весни.
Той, хто не жив у нас в селі
та не ходив по тій землі,
не відчував запах пшениці
коли вона там колоситься.
А я там жив, свій край любив,
скажу я вам відразу,
і тих, з ким в школу я ходив
люблю й до цьлого часу.
В1д села та до села
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2022
Свидетельство о публикации №122051202377
Свидетельство о публикации №122051202377
Рецензии
