Там , біля греблі трои верби
схилилися додолу,
гілки засохли без води
не оживуть ніколи.
Води в ставку давно немає
дно вкрилось бур"янами
від хат лишилися розвалля,
де ми жили роками.
Тут жив колись Очереднюк,
а там директор школи,
а там в парку зростав бузок,
а там за лугом поле.
Людей лишились одиниці,
від нашого села,
мені ж воно ще й зараз сниться,
де ще колись весна цвіла.
А мені хочеться хоч раз
приїхати додому,
куди я приїздив не раз
без жалю та без втоми.
Там, б1ля гребл1 три верби
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2022
Свидетельство о публикации №122051202147
Свидетельство о публикации №122051202147
Рецензии
