Ідеш кудись з думками сам на сам
Шукаєш від тривог екстракт цілющій
І раптом очі підведеш на небеса
А хмари - нібито живі і мають душі
Легкі, як посмішка дитини, простота
З’єдналася із мудрістю й радіє
Не знають люди, але, певно, знають там
Для чого в долі нам вплітаються події
Що буде завтра і куди краще не йти,
Можливо, в небі ти побачиш навіть знаки
Твій кожен день залишить тут сліди
За кожен день не забувай і дякуй.
З думками сам на сам
© Copyright: София Бижко, 2022
Свидетельство о публикации №122050904031
Свидетельство о публикации №122050904031
Рецензии
