За чотири дні до весни
У мене вирвали серце.
Там, на полі, лапатий сніг
Падав тихо на твої берці.
Я кричала: Ідіть всі геть!
Ну не може так бути, сину,
Що тебе відібрала смерть!
Я не вірю що ти загинув!
За чотири дні до біди
Я була ще така щаслива...
А тепер де тебе знайти?!
Я ж під серцем тебе носила!!!
А на дворі весна шумить,
Вітер ніжить вночі хмарину.
А мені ця весна болить!
Я у чорнім тепер, мій сину!
Лютий холод. В душі зима.
Ти моя недоспівана пісня.
І неначе мене нема -
Я зависла між «до» і «після»...
За чотири дні до весни....
У мене вирвали серце
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2022
Свидетельство о публикации №122050507127
Свидетельство о публикации №122050507127
Рецензии