Понад дорогою полиск виблискує,
знітились яблуні сиві з яси,
всі оточилися парості списами,
в вічній молитві : "єси не єси".
Гнізда пташині висвічує блискавка,
пестує мати пухке ластів;я
і захищає їх ніжними крильцями -
най би біда відійшла відсіля.
Дай мені, боже, розсіяти темряву,
яблуням - квіту, крилу - вишини,
і як спокуси від райського дерева,
сили від мене для себе візьми.
Зіроньки в небі - як жито намелене,
дивляться в очі, немовби живі.
Падає квіточка з райського дерева,
біла пелюстка на чорній траві.
про бiлу пелюстку на чорнiй травi
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122050404961
Свидетельство о публикации №122050404961
Рецензии
