я не свята але

Я не свята але тримаю свічку
Моя душа знекровлена але….
Моя сліпа розгублена родина
Так потребує мужньої руки

Зневірилі побили згвалтували
Принесли свою віру та кулак
А я в дорогу речі пакувала
Не розумія жертви ну ні як

Я вже тікала було діло
В Донбасі починався жах
Я вже тремтіла та душа боліла
Все повернулось на круги своя

Я плачу мамо за Країну плачу
Я вже мовчу тремтить в ночі сльоза
Нехай беруть всю біль мою на сдачу
Їм повернеться лють моя та жах!

Я маю віру та надію маю!
Нема вже хати та життя нема
Свій руський мір запхай куди подалі
За напрямком свого же корабля!


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →