я не свята але
Моя душа знекровлена але….
Моя сліпа розгублена родина
Так потребує мужньої руки
Зневірилі побили згвалтували
Принесли свою віру та кулак
А я в дорогу речі пакувала
Не розумія жертви ну ні як
Я вже тікала було діло
В Донбасі починався жах
Я вже тремтіла та душа боліла
Все повернулось на круги своя
Я плачу мамо за Країну плачу
Я вже мовчу тремтить в ночі сльоза
Нехай беруть всю біль мою на сдачу
Їм повернеться лють моя та жах!
Я маю віру та надію маю!
Нема вже хати та життя нема
Свій руський мір запхай куди подалі
За напрямком свого же корабля!
Свидетельство о публикации №122050301751