Не сняться більше кольорові сни...
Десь вибухи, неначе гуркіт грому...
Хоч не далеко я від свого дому,
Та пішки через поле не дійти.
Розтрощено ущент Ірпінській край
І поночі на привида він схожий-
Розбиті вікна...
Пострілом ворожим
Понівечений наш колишній рай.
Уламки стін та згарища кругом...
Лікують місто небайдужі люди.
І вірю, що воно ще кращим буде,
Коли йому поможемо гуртом.
І будуть сосни колисать пташат,
Тримаючи в своїх обіймах гнізда.
І задзвенить нова пташина пісня.
Яскравих квітів свіжий аромат
Наповнить вітер мирної весни
А на обличчях посмішки засяють.
І прошепоче тиша: "не стріляють".
І знову снитимуться кольорові сни...
Не сняться бiльше кольоровi сни...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2022
Свидетельство о публикации №122050102762
Свидетельство о публикации №122050102762
Рецензии