Камiнь, замiсть серця
Неможливо ні сприйняти,
Ні з жахіттями зрівняти,
Навіть з таврами ганьби!
Нищить ворог наш народ!
Гляньте, люди, на знущання,
На жорстокі гвалтування!
Серце тліє від скорбот!
Скільки знищено людей!
Не стиха бомбардування,
Стогне світ від руйнування,
Від симфонії смертей…
Найлютіший хижий звір
Відчуває хвилювання,
Не приховує страждання
Від утрати і зневір.
Та російські матері
Мають камінь, замість серця,
Тож воно не розірветься
Від тривоги на зорі.
Серця біль, нестерпний плач
Не доходять до чужинців,
До батьків оцих злочинців,
Кожен з них в душі - палач!
Свидетельство о публикации №122043007182