Замрiянiсть

Тихо- тихо навкруги,
             тільки зіронька вечірня сяє,
Вдалечинь ідуть дороги,
             пастух нічний випливає.
Шепочеться нива тихесенько,
             колосом налита,
Та річенька біжить радесенько,
             берегом сповита.
Дуб,старезний дідуган,
             стоїть собі мріє,
А на небі вже серпанок
             вранішній сіріє,
Зникають зорі поволі,
             обрій пломеніє,
Місяць,мов човен у морі,
             самотньо біліє,
Впали роси на трави
             рідну землю змочили,
Промінь сонця спіймали,
             веселкою ніжно заграли.
В діброві птаство пробудилось,
             пісню заспівало,
Сонце людям посміхнулось,
             щастя побажало!

1975 рік


Рецензии