Ми дні і ночі у тривозі,
З бійцями опліч йдем у бій,
З "Азовом" у страшній облозі
Нестерпний відчуваєм біль.
Вночі і вдень всі наші думи
На вогневій передовій.
В душі, немов козацькі сурми,
Звучить пекельний вітровій.
Ми там, де падають ракети,
Де боляче пульсує кров,
Де через мінні хитросплети
Вперед веде свята любов.
Не спиться… Долітають звуки…
Гроза у серці не стиха.
Неспокій розриває груди,
І щем стражденний не вщуха…
Неспокiй розривае груди
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122042906363
Свидетельство о публикации №122042906363
Рецензии