Безжалiсна вiйна
У кого зруйнували дім…
Вогонь війни життя ламає
Пекельним відблиском своїм.
А десь немає навіть міста,
В димах і попелі земля,
Від пилу почорніло листя,
А ворог коршаком кружля.
Душа від болю завмирає,
У серці невимовний щем
Ні на хвилину не втихає,
Обвуглює страшним вогнем.
А десь ховає мати сина,
Немов прощається з життям,
І плаче, й пада на коліна,
І пестить поглядом дитя…
А в бункері - ворожа пиха,
Негідна, наче кам'яна…
О, скільки ж наробила лиха
Страшна, безжалісна війна!
Свидетельство о публикации №122042806443