Весна сувора
І над Одесою - туман.
Кубло катів летить драконом
І сіє руйнівний дурман.
Слов'янськ, Чугуїв - в небезпеці,
Там сипле град пекучих стріл,
Душа в безмовності мертвецькій
Вже розривається навпіл.
У Запоріжжі грім пекельний,
Над Маріуполем - гроза,
Стискає холод підземельний,
І дух від горя замерза.
Що ж за весна така сувора?
Коли скінчиться вже сльота?
Чи то вона від лиха хвора,
Чи тисне щемко самота?.
Свидетельство о публикации №122042707484