Весна сувора

Нависли хмари над Херсоном,
І над Одесою - туман.
Кубло катів летить драконом
І сіє руйнівний дурман.

Слов'янськ, Чугуїв - в небезпеці,
Там сипле град пекучих стріл,
Душа в безмовності мертвецькій
Вже розривається навпіл.

У Запоріжжі грім пекельний,
Над Маріуполем - гроза,
Стискає холод підземельний,
І дух  від горя замерза.

Що ж за весна така сувора?
Коли скінчиться вже сльота?
Чи то вона від лиха хвора,
Чи тисне щемко самота?.


Рецензии