В душі, немов струна,
Бринить відлуння плачу
За втрачені навік-віків життя.
Та йде страшна війна,
Зовсім немає часу
На сльози та на жалісне ниття.
Буває інший раз
Ми падаєм, щоб встати
І усміхнутись сонцю без вагань.
Немов дороговказ
Вперед нас кличуть дати
І голос відчайдушних сподівань.
Війни жорстокий вир
Не знівечить дорогу!
Звитяжність нас позбавить від тривог!
Ми віримо у мир,
У нашу перемогу,
Бо з нами правда і всевишній Бог.
Ми вiримо у перемогу
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122042707471
Свидетельство о публикации №122042707471
Рецензии