чи буде ще щастя в очах, коханих тобою

коли недугом віяло, стояв як кінь в упрязі,
але сповінчений очима розквітне у насназі.
турботлива натура тримаєтся з останніх сил,
хилиться, як іва, але стоїть, хоч ніхто і не просив.
вона незламна, мабуть.

синій теплий светр зігріє, обійми тепліше за одяг.
коли гадаєш чи приїде той потяг,
чи буде ще щастя в очах, коханих тобою,
чи зберемося у нашому місці юрбою?
чи буде та зустріч, очікувана?

питань багато, але де знайти відповідь?


Рецензии