І знову міста у вогні,
Палають Донбас і Одеса…
Ракети, мов стріли Зевеса,
Летять із берлоги брехні.
І знову вірші про війну,
Бо всюди вона, як повітря,
Немовби розпечене вістря,
Лишає покою і сну.
Знов лячно від нових вістей,
Знов біженці їдуть в тривозі,
Не знають, що буде в дорозі,
Ледь стримують крик із грудей…
А поруч журлива Весна -
Все тіло у шрамах і ранах,
А серце, немовби в кайданах -
По вирвах іде навмання…
Знову
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122042501726
Свидетельство о публикации №122042501726
Рецензии