Ні, вони нам не брати,
Бо брати не убивають
І свинцем не поливають
Наші ниви і хати.
Не злічить невинних жертв…
Пам'ятаєте Батурин?
Враг російський гнав до тюрем,
Безпощадно сіяв смерть.
Не забути ті часи,
Коли газом люд морили,
Пекло в Києві творили
Так би мовити брати.
Добре знаний нами Щорс
Світ занурив у насилля,
Гинув Київ від безсилля,
Вносив хаос хижий форс…
Потім був Голодомор,
Скільки душ москва згубила,
Скільки горя наробила
Мати нинішніх потвор.
За культуру сотні раз
Потерпали українці,
Насміхалися чужинці
Над красою рідних фраз.
Зараз знов іде війна,
Знову гинуть мирні люди,
Супостати звідусюди
Лізуть, наче сарана.
Доки ж буде ця орда
Учиняти беззаконня?
Чи у світі є безодня,
Що затягне в час Суда?..
Це не брати
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122042407679
Свидетельство о публикации №122042407679
Рецензии