За вогнища та вівтарі ми лаштувались ланцюгами
і підіймали пустири новозавітними церквами,
і кам'яніли бурштини, із колоска вставали ниви
так принімали від землі ми заповіт до волі сивий.
За це огидная орда лупила ниви батогами,
і так квітучиї міста ставали за ніч пустирами.
За краплі оцету ірги на губці змоченій в фіалі,
за вогнища і вівтарі, ми, помиравши, воскресали.
за вогнища та вiвтарi
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122042402839
Свидетельство о публикации №122042402839
Рецензии
