Вона учора готувалась до Великодня.
Хотіла жити, так любила свою донечку.
Вона була така красива, ніби квіточка.
Востаннє бачила природу, небо зоряне.
Вона не знала, що покине світ без натяку.
Що окупант зруйнує плани, мрії, місяці.
Ракета влучила у дім. В душі ніяково.
Життя було. Життя нема. Життя скінчилося.
Одеса плаче, відчуваючи біль в серці.
Потужний вибух відібрав назавжди свято.
Вони хотіли, щоб надія знов воскресла.
Вони не думали, що будуть помирати.
Вона учора колисала свою дівчинку.
Вона хотіла, щоб вона була, як мама.
Дім став могилою, уламками і вічністю.
Вона Великдень так чекала, так чекала...
24. 04. 2022.
Остання субота життя
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2022
Свидетельство о публикации №122042400259
Свидетельство о публикации №122042400259
Рецензии