Я зараз далеко, а ти…
Тобі, мабуть, теж там не спиться.
Ридають Ірпінські мости,
Згвалтована Пуща Водиця.
У попелі й бруді лежить,
Ві сні кричить, як її мучать,
Й не знає, як тепер їй жить
Молодша сестра твоя Буча.
Вишневе, Виноградар, Позняки…
Прекраснеє лице твоє змарніло.
Від ран в будинках протяги в знаки
Даються де у тебе прилетіло.
Мені, любий, теж тут не спиться,
І біль гіркий все серце виїв.
Я буду за тебе молиться,
Мій Київ.
Я буду за тебе молиться
© Copyright: Екатерина Лущина Першакова, 2022
Свидетельство о публикации №122042304727
Свидетельство о публикации №122042304727
Рецензии