Режисура кремля

Повернулась додому сім'я.
Двір увесь - у смітті і руїнах.
На траві - ледь живе голуб'я,
Кров застигла на зранених стінах.

А в кімнатах розтрощене все,
Все пропало: виделки і ложки,
Ворог, звісно,  в свій дім повезе,
Тут не треба ходить до ворожки…

Ні білизни нема, ні взуття,
Навіть туфлі старенькі забрали.
Розірвали на шмаття життя,
Не боялися Божої кари.

Серед хати - розлите вино,
Там, де донечка з лялькою грала…
Чорна стеля, розбите вікно -
Подарунки брудного васала.

Всюди слід залишив бузувір:
Прозирає кремля режисура…
Ось  він, хвалений ворогом, "мір"!
Ось вона  - генетична "культура"!


Рецензии