З останнім закатом
ні Сонце не згине,
ні пам;ять солдата,
ні клин журавлиний.
Лиш голос притихне,
і гай гомінливий
на зоряні примхи
приспить недбайливо.
Ми землю і голос
землі боронили.
Нестрачений колос
народжує ниви.
На спротив неволі
стоїть Маріуполь,
як доля до долі,
як жито докупи.
Час ницих принижень
і сутінок плине,
і прийде Великдень
на Київські схили.
Розвіються хмари,
і ворого загине,
під сяйвом Стожарів
назавжди віднині.
про накази нащадкам
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122042003846
Свидетельство о публикации №122042003846
Рецензии