На зелених луках, як на вишиванці,
Стеляться барвінком ніжні пелюстки.
Чарівні кульбабки розсипають вранці
Золотаві милі запашні зірки.
Та сумні новини розпинають душу,
Від думок мінорних холодно весні.
Дивиться журливо небо у калюжу,
Не дають радіти неспокійні дні.
Кличе селянина щохвилини поле,
Та повсюди міни не дають пройти.
Зруйнували танки всі хати, стодоли,
Зірвані безжально на річках мости.
Скоро вже й Великдень… Може, потепліє…
Може, Бог наблизить переможний час?
Може, ворог лютий врешті спопеліє,
Мир жаданий явить всемогутній глас?..
Скоро Великдень
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122041907905
Свидетельство о публикации №122041907905
Рецензии