Гарних слiв вплiтаючи мiрiади

Гарних слів вплітаючи міріади
У небесну невпізнану таємницю
І розмовляючи вночі з чорнокрилими метеликами
Я бачила світло в далекому пеклі
Я створила пітьму в невірно - близькому раї.
В пітьмі мій голос звучить у порожнечі.
Темрява байдужа до душ у своїй сліпоті.
У пітьму мене кличе
Холодна луна кричала мені самотньо
Моїми словами з пітьми.
Я думала про шалено довге щастя в ту мить.
По кришталю мрії свої ступаючи.
Шукають порятунок у дзвіниці дзвоні,
Від голосів, в темряву мене кличучих,
Я не намагалася, але, опираючись,
Я все ж таки кликала на допомогу силу світла.
І я побачила вночі білих метеликів,
Які шептали…
І звучав мій світлий голос із пітьми,
Почувши гарні слова, які лилися із неба вночі…
Так я бачу міріади відтінків вночі.

Перевод:
Хороших слов вплетая мириады
В небесную непознанную тайну
И разговаривая ночью с чернокрылыми бабочками
Я видела свет в далеком аду
Я создала тьму в неверно – близком раю.
Во тьме мой голос звучит в пустоте.
Темнота безразлична к душам в своей слепоте.
Во тьму меня зовет
Холодное эхо кричало мне одиноко
Моими словами из тьмы.
Я думала о безумно долгом счастье в тот момент.
По хрусталю мечты своей ступая.
Ищут спасение в колокольне колокола,
От голосов, во тьму меня зовущих,
Я не пыталась, но, опираясь,
Я все же призывала на помощь силу света.
И я увидела ночью белых бабочек,
Которые шептали…
И звучал мой светлый голос из тьмы,
Услышав красивые слова, лившиеся с неба ночью.
Так я вижу оттенков мириады ночью.