17.04.2022.
Незбагненні та небачені
Стоїмо на варті істини,
Коли людство, болем страчене,
Коливається у пристрасті
До пітьми, яка поглинула
У своє бездонне лігвище
Душі-свічки, божі ліхтарі
Не світили щоб ніколи вже.
Ми невидимим осяянням
Навіть в морок неосяжності
Божим дивом просуваємось,
Й доторкаємось уражених
Місць душі і доль занепаду,
І горить у синім пломені
Сіра ницість, що звела біду
На олтар, щоб згасли промені
Світла Вічного. Його олтар,
Як титани, без ворожості
Ми тримаємо, наш Богу дар –
Не втрачати Слово Божеє…
Незбагненнi та небаченi
© Copyright: Брущенко Алёна Бруна, 2022
Свидетельство о публикации №122041703758
Свидетельство о публикации №122041703758
Рецензии