Розлетілись ми по світу,
Як сполохані птахи.
Та війна іде по сліду,
Сипле горе на шляхи.
Розлетілись, тільки серце
Залишилось у краях,
Де війною все роздерте,
Де страшний лютує враг.
Лине думка дні і ночі
Через гори і ліси
В гай, де озеро дзюркоче
І вбирає неба синь.
Серце пташкою курличе,
Просить ката: "Вгомонись…"
Рідний дім ночами кличе,
Щемно шепче: "Повернись!"
Кличе рiдний дiм
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122041403305
Свидетельство о публикации №122041403305
Рецензии