Два голуби
Два го;луби і сіли на балконі,
Немовби нагадали: "Вже весна!"-
І крила простягнули, як долоні.
Раділи голуб'ята, що тепло
Нарешті зігрівати стало землю,
Дивилися у очі через скло
І воркували про насущне чемно.
На мить забула я, що йде війна,
Що ворог вгамуватися не хоче,
Міста і села гнівно допіка,
Продовжує творити лютий злочин.
А голуби злетіли в небеса,
Кружляли там, немов просили Бога,
Щоб він обороняв людські життя
Від нелюда жорстокого і злого.
Свидетельство о публикации №122041307208