Поранена Весна
Раніше потерпала від снігів.
А в цьому році ночі всі самотні,
Від вибухів жорстоких не до снів.
Весна сумує, бо в містах і селах
Природа вся у ранах від ракет,
Трава в степах, на луках невесела…
Як вирватись з диявольських тенет?
Повсюди - вирви, зламані дерева,
Звірята - у палаючій траві,
Стоїть комиш, немов пом'яті ребра,
І верби від страху напівживі.
Не раз Весна дивилась в очі смерті,
Не раз молила з болем небеса…
На бідолашну глянеш - щем у серці…
Куди поділась вся її краса?
Триклятий ворог не дає покою,
Ненависть випромінює і злість.
Поранена Весна йде сиротою,
Мороз по шкірі від журливих сліз.
Свидетельство о публикации №122040906263