Дзвонила знайома з села біля Бучі,
Додому вернулась, а там - сущий жах!
Зустріли не квіти, а стіни гнітючі,
Таке не привиділось навіть у снах.
Розхристана шафа, розкидані речі,
Розтоптана їжа, розбите вікно,
На мокрій підлозі сліди кровотечі,
Неприбраний посуд, книжок доміно…
У вирвах весь двір, всюди запахи згарищ,
В будинку нема ні води, ні тепла,
А чорні дерева стоять, як примари,
Смердить на весь двір сигаретна зола.
Усе, що любила, війна спопелила,
Усе, що давало наснагу раніш…
Дзвонила і плакала, бога молила,
Щоб нелюдів кара настигла скоріш…
Сьогодні сусід підірвався на мінах,
Вдова безутішна лишилась одна…
Моя Україно, ти вся у руїнах,
Та ворог заплатить за гріх свій сповна!
Ворог заплатить
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122040903410
Свидетельство о публикации №122040903410
Рецензии