Прокляття
Катами награбоване добро.
Ось чобітки, що в діток відібрали,
Прикраси, на яких застигла кров.
Везуть додому у свої родини
Столове срібло, меблі, килими,
Спустошивши, розбивши магазини,
Везуть усе без почуття вини.
Прости мене, мій Боже, за прокляття,
Та хай усе захоплене майно
В домівках вражих спалахне багаттям
І перетворить попіл на багно.
Нехай вони відчують всі хвороби,
За вкрадені і зламані життя.
Хай в їхні ненажерливі утроби
Вливається отруйна блекота!
Хай вкрадені шкарпетки і краватки
Притягують лиш горе та біду.
Щоб виродки забули слово "статки",
Отець Небесний! Я кляну орду!
Свидетельство о публикации №122040706248