Земля, немов душа, така вразлива,
Здригається від вибухів війни,
Так, як і ми, вона бува тужлива,
Страждає від безвинної вини.
Якби ж Земля уміла говорити,
Вона б сказала злодіям про те,
Що за гріхи їм доведеться скніти,
Бо серце в них жорстоке і пусте.
Земля сказала б нелюдам поганим,
Що за каліцтва і за смерть дітей
Чекають їх лиш тюрми і кайдани
І крики із ненависних грудей.
Так, як і ми, Земля жадає жити
У спеку, в дощ, в зимову заметіль.
На жаль, вона не вміє говорити,
Не може розказати про свій біль…
Якби Земля умiла говорити
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122040305648
Свидетельство о публикации №122040305648
Рецензии