Крик журавлиный на прощанье, трубный...

ТІ ЖУРАВЛІ, І ЇХ ПРОЩАЛЬНІ СУРМИ...
Лiна Василівна Костенко [1930]

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.



КРИК ЖУРАВЛИНЫЙ НА ПРОЩАНЬЕ, ТРУБНЫЙ...
Перевод стихотворения Лины Костенко

Крик журавлиный на прощанье, трубный...
Сюита голубая — их отлёт...
Осенний дождь натянет арфы струны,
их тихо верба пальчиком толкнёт.

Грустна арфистка — вербовые руки! —
до самых плеч укутана в туман.
Сыграй мелодию любви мне! Звуки —
те, без которых холодно словам.

Сыграй же мне осенний плач калины!
Сыграй всё то, о чём тебя прошу!
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
тебе над полем в небе напишу.

                1 апреля 2022 года