було важко нам - буде важче
гірко дихати в кабалі.
Ох ти, пташко, питома пташко,
височінь знайшла на землі.
Підмінили блакить на чорне
визволителі-вороги.
Навіть місяць — сріберний човник —
скутий міцно у кайдани.
Чорне небо, земля і очі,
чорні ниви і чорні дні.
Бачиш, Отче, Небесний Отче,
і церкви твої неживі.
Озвіріла, страшна навала
опоганює чорнозем.
Ох, як зорі занудьгували,
коли небо шкребуть ножем.
Покоритися? В рабстві паче —
із мерзотником на чолі?
Було важко нам, буде важче.
Годі дихати в кабалі.
Як одвіку іще не вмерли,
ще пак звісно, і не помрем.
Від Чернігова до Говерли
привітаєм царя свинцем.
Від Гостомеля і до Ялти,
за шитвом живини калин,
повертатись синам до хати,
хоч би той хизувався скін.
Свидетельство о публикации №122040104209